Валерія Сидорова в 16 років опинилася в руках російських окупантів і провела кілька місяців у таборі, де її намагалися «перевиховувати». Чеське видання iROZHLAS.cz опублікувало історію українки

Увага! Щоб не пропустити важливі новини, слідкуйте за нами у Телеграмі та Фейсбуці

У четверту річницю війни дівчина приїхала до столиці Чехії щоб розповісти свою історію. На головній площі Праги  Валерія звернулася до всіх присутніх – історія зачепила кожного.

Дівчина потрапила у полон у перші дні війни

Валерія розповіла, що у 2022 році російські солдати викрали її з рідного міста Нова Каховка у Херсонській області. Дівчину разом з іншими дітьми доправили на анексований півострів Крим. Там вони проживали у таборі, де окупанти проводили для дітей ідеологічні заняття з метою «перевиховання».

Діти повинні були виконувати щоденні завдання росіян, включно з прослуховуванням і співом російського гімну. Примусово неповнолітні українці проходили навчання, яке мало на меті сприяти їх лояльності до політики Росії. 

У полоні дітей примусово «перевиховували»

За словами Валерії, у таборі не було звичного для дітей вільного часу. Тільки чіткий розпорядок та постійний нагляд. Дівчина зазначила, що відчувала себе «як у зоопарку», де кожне слово могли почути й використати проти неї. 

«Моє життя перевернулося на 180 градусів. Весь час окупації я не могла спати і зовсім не почувалася в безпеці – я усвідомлювала, що моє життя і моя доля в руках росіян. Це дуже страшно. Я не належала собі», – коментує Валерія Сидорова.

Частина програми включала предмети, де заперечували історичні факти, зокрема Чорнобильську катастрофу, що додатково впливало на світогляд дітей. Деякі з інших дітей у таборі з часом почали сприймати пропаганду, вважаючи, що Росія пропонує їм «безпеку та можливості». 

Життя після полону продовжується

Після приблизно двох місяців у таборі Валерії вдалося втекти на територію під контролем України. Вона повернулася до навчання і поступила до університету, який дозволив їй продовжити освіту в Україні, хоча її повсякденне життя після пережитого змінилося. 

«Я зараз закінчую навчання на медичному факультеті та наступного року стану медсестрою. Я хочу продовжити навчання, щоб стати фізіотерапевтом. Я хотіла би працювати в галузі реабілітації, яка зараз дуже важлива та потрібна в Україні», – ділиться дівчина планами на майбутнє.

За даними української національної бази Children of War, приблизно 1,6 мільйонів дітей досі перебувають під російською окупацією, і тисячі були переміщені чи депортовані під час війни. Частина з них повертається, але процес репатріації триває. 

Фото: Vít Hassan pro PrahaIN.cz