Президент Чехії Петр Павел у своєму новорічному зверненні наголосив на ключовій ролі громадянського суспільства. За його словами, саме воно має доповнювати традиційну політику й допомагати долати розкол у суспільстві, який, за словами президента, дедалі більше турбує країну.
Увага! Щоб не пропустити важливі новини, слідкуйте за нами у Телеграмі та Фейсбуці
Що у промові було (і не було) про Україну
Про війну Росії проти України або про зовнішню політику президент у новорічному зверненні прямо не говорив. У своїй промові Петр Павел зосередився передусім на внутрішніх темах — стані суспільства, ролі громадян, довірі між людьми та відповідальності кожного за майбутнє країни. Єдиною зовнішньополітичною рамкою стала згадка про належність Чехії до вільного світу та необхідність не допустити кроків, які могли б загрожувати демократії й безпеці держави.
“Сьогодні я не торкатимусь жодних ключових політичних тем. За останні пів року ми всі мали їх удосталь. Новому уряду я бажаю успіху в рішеннях, які будуть в інтересах усіх громадян” – сказав Павел.
Президент наголосив, що уважно стежитиме за діями кабінету та окремих міністрів, зокрема за тим, чи не загрожують вони демократії, безпеці держави або належності Чехії до вільного світу.
Президент згадав успіхи Чехії та закликав більше довіряти одне одному
У промові Петр Павел нагадав і про позитивні підсумки 2025 року. Він зазначив, що Чехія увійшла до числа європейських країн з найшвидшим економічним зростанням, залишається однією з найбезпечніших держав світу та вирізняється високим рівнем благодійності й громадської солідарності.
Окремо президент згадав досягнення чеських спортсменів і молоді. Водночас він застеріг, що чехи часто знецінюють власні успіхи через схильність до постійного невдоволення. На його думку, країні бракує віри в себе та взаємної довіри.
Павел про розділене суспільство і роль громадян
Особливу увагу президент приділив темі суспільного розколу. Він зауважив, що надмірні конфлікти забирають сили, не приносячи користі, а здатність до співчуття та взаєморозуміння, яку він вважав частиною національного характеру, поступово слабшає.
За словами Павела, відновлення довіри не слід очікувати лише від політиків. Він закликав громадян не піддаватися популізму та крайнощам, які домінують у соціальних мережах, і дивитися на реальність тверезо. Президент підкреслив, що більшість людей прагнуть схожих цінностей — гідного життя, безпеки, якісної медицини та освіти, а тому постійна ворожнеча не може бути основою розвитку країни.
Окремо Павел звернувся до старшого покоління із закликом більше слухати молодь, давати їй простір для ініціатив і можливість брати участь у прийнятті рішень.
Політики загалом позитивно оцінили новорічний виступ
Представники різних партій Чехії відзначили стриманий і об’єднавчий тон промови президента, акцент на громадянському суспільстві, молоді та відповідальності кожного за майбутнє країни. Дехто зауважив, що у зверненні бракувало конкретних рішень, однак водночас, що промова була оптимістичною, уникала конфронтації та наголошувала на сильних сторонах Чехії — безпеці, стабільності та суспільній солідарності.
Де і як записували новорічне звернення
Новорічний виступ президента був записаний ще перед різдвяними святами. Цього року місцем зйомки стала тераса Манежу (Jízdárna) Празького граду. Петр Павел і надалі віддає перевагу зверненням на відкритому просторі. У попередні роки він виступав з балкона третього подвір’я Празького граду та на першому подвір’ї біля Брами гігантів.
Відео
Переклад промови Петра Павела 1 січня 2026 року
Шановні співгромадяни,
як президент Республіки я маю цю виняткову можливість звернутися до вас уже в перший день нового року. Побажати вам, щоб він був добрим і щоб кожному з вас щастило. Перший день року спонукає нас замислитися над тим, що нас чекає і що є в нашому житті справді важливим. Я хотів би поділитися з вами тим, як це бачу я.
Сьогодні я не відкриватиму жодних принципових політичних тем. За останні пів року ми всі їх мали вдосталь. Новому урядові я бажаю успіху в заходах, які будуть в інтересах усіх громадян. Вважаю правильним дати йому на старті простір. Це не обов’язково мають бути ті відомі сто днів недоторканності, адже час для першої оцінки незабаром настане. Відповідно до президентської присяги я протягом усього часу стежитиму за тим, чи уряд і окремі міністри виконують свої обіцянки і чи не роблять кроків, які могли б загрожувати нашій демократії, її інституціям, нашій безпеці або нашій належності до вільного світу. І я вірю, що робитиму це не сам.
Сьогодні я почну з нагадування про речі, які в минулому році могли приносити нам радість. Чеська Республіка увійшла до числа європейських країн із найшвидше зростаючою економікою і й надалі належить до найбезпечніших країн світу. Ми — один із найщедріших народів, якщо йдеться про благодійність і доброчинність. У нас є науковці світового рівня в найскладніших галузях, таких як фізика чи біохімія. Серед них — і чудові молоді таланти, зокрема Матяш Богачек, який уже сьогодні належить до світової еліти в галузі штучного інтелекту.
Ми здатні виробляти майже все. Ми — одна з небагатьох країн світу, яка вміє створювати продукцію від годинників до літаків — від власного дизайну до самого виробництва. Чеська комп’ютерна гра стала світовим хітом. Ми маємо титули чемпіонів світу в каное — Мартина Фукси, а також у сноубордингу — Естер Ледецької. У свої сімнадцять років Давид Кратохвіл здобув кілька титулів чемпіона світу з параплавання та встановив європейські й світові рекорди.
Ми маємо неймовірні приклади мужності в громадянському житті. Цього року я нагородив медалями кількох героїв — серед них і дев’ятирічного Шимона, який урятував свого дідуся, що тонув. За нами багато того, з чого ми можемо радіти й черпати сили. Однак усе це хороше ми часом дозволяємо затьмарювати нашій схильності до невдоволення.
Бажаю нам, щоб ми вміли дивитися на події навколо нас із радістю та усвідомленням власної цінності. Чехія — чудова країна, і тому нам варто більше вірити в себе. А також більше довіряти одне одному, адже якщо ми зможемо опиратися самі на себе, то значно краще витримаємо всі майбутні виклики й випробування.
До теми поділеного суспільства я від початку свого мандата повертаюся часто. Це мене непокоїть. Адже ми поділені не тому, що між нами так багато непереборних відмінностей, а тому, що саме наголос на суперечностях задає тон нашій публічній дискусії. Ми марнуємо сили на конфлікти, з яких не випливає нічого корисного. І навіть здатність до розуміння та співчуття, яку я завжди сприймав як частину нашого національного характеру, ніби втрачає свою силу.
Проте не варто чекати відновлення довіри в суспільстві від політиків. Політика за своєю суттю ґрунтується на зіткненні думок, а конфлікт є для неї найпростішим способом привернути увагу. Тими, хто має силу закладати основні камені нашої згуртованості, є кожен із нас. Нехай кожен із нас зуміє не піддатися привабливому популізму. Нехай кожен із нас підніме очі від крайнощів, які щодня бачить у соціальних мережах, і подивиться на світ навколо тверезіше й розважливіше. Тоді він побачить, що всі ми прагнемо дуже подібних речей — порядності, доступної медичної допомоги, безпеки, якісної освіти чи гідного життя. І перетин наших цілей настільки широкий, що не має сенсу, аби незгода ставала гаслом нашої країни. Навпаки, нам слід значно більше зусиль докладати до того, щоб знову і знову називати те, що нас об’єднує.
Найціннішим об’єднувальним чинником для мене є люди, які без гучних жестів і без очікування визнання роблять щось глибоко корисне. Протягом усього року я зустрічав таких людей у своїх поїздках Чеською Республікою: тих, хто у вільний час працює з дітьми, дбає про ландшафт, пам’ятки та спадщину наших предків; тих, хто опікується людьми похилого віку або людьми з інвалідністю; тих, хто веде молодь до спорту, нових умінь, до любові до природи й позитивних громадянських цінностей; тих, хто жертвує свої кошти на підтримку важливих проєктів чи громадських неурядових організацій.
Ми завдячуємо їм багатьом — зокрема й тим, що маємо видатні молоді спортивні таланти та дієві місцеві громади. Ми завдячуємо тисячам волонтерів, які з усієї країни надійно приходять на допомогу, коли десь трапляється стихійне лихо чи епідемія. Ми завдячуємо всім добровільним пожежникам, об’єднанням, скаутам або просто сусідам за те, що навіть у найменших громадах час від часу організовують подію, на яку збираються всі. Це ті речі, які держава не може і не вміє робити добре.
Усім вам, хто будь-яким добром робить свій внесок, я щиро дякую. А нам, іншим, я бажаю навчитися більше помічати й цінувати щоденну працю цих людей. Різноманітне громадянське суспільство є найкращим показником нашого соціального здоров’я. Воно виникає з ініціативи людей, які хочуть бути активними, вільними й незалежними та беруть на себе співвідповідальність за спільне благо. Останнім часом ми знову часто чуємо думку, що участь у суспільних справах має належати виключно політиці. З цим я не можу погодитися. Політика не є і не повинна бути єдиним простором публічного життя. Автентичне громадянське суспільство має існувати поруч із нею, доповнювати й коригувати її, щоб життя в Чехії було якомога повнішим і щоб кожен міг знайти розуміння та підтримку.
Хочу поділитися також особистим досвідом. Улітку я запросив до замку в Ланах дві групи людей. Одну складали волонтери, які у вільний час піклуються про щось корисне для суспільства. Другу — найрізноманітніші новатори та винахідники. Спільним для них було те, що це були молоді люди — учні старших класів і студенти. Я мав унікальну можливість довго з ними спілкуватися, познайомитися з їхніми поглядами та ідеями, побачити їхню відвагу, і ця зустріч справила на мене сильне враження. Вона додала мені енергії та оптимізму щодо майбутнього. Адже ми маємо надзвичайно здібне молоде покоління, якому не байдуже, що відбувається навколо. У них є бажання, сила, дивовижні ідеї та рішучість змінювати речі й рухати їх на краще.
Якщо тепер я можу звернутися до своїх ровесників, то хотів би вас попросити: слухаймо молодь. Даймо їй простір для ідей, але й можливість ухвалювати рішення. Бажаю вам здорового, оптимістичного погляду на світ і якомога менше зайвого скепсису. Бажаю вам, щоб цього року ви пережили багато хорошого. І щоб поруч із вами була людина, на яку ви зможете спертися, коли добре мине. Бажаю вам, щоб попри тиск обов’язків, роботи й турботи про інших ви знаходили час для справжнього відпочинку — для того, що приносить вам радість або користь вашому здоров’ю. Вирушайте на прогулянки на природу, до культури, до друзів. Ми з Євою теж намагатимемося так робити. Саме такі миті допомагають людині зберігати перспективу, спокій і рівновагу.
А насамперед бажаю вам здоров’я і щастя, бо немає нічого важливішого.
Щасливого Нового року.