О 14:00 у суботу, 4 жовтня, у Чехії офіційно завершилося голосування до нижньої палати парламенту — Палати депутатів. Ці вибори стали одними з найактивніших за останні роки: явка в окремих регіонах перевищила 70 відсотків, що значно більше, ніж на виборах 2021 року.

Спостерігачі вважають, що така активність є позитивним сигналом для демократичних сил і невигідною для популістських та проросійських партій.

Увага! Щоб не пропустити важливі новини, слідкуйте за нами у Телеграмі та Фейсбуці

Висока явка — «погані новини для більшовиків і фашистів»

Організація Štít demokracie заявила, що зростання участі виборців свідчить про мобілізацію демократично налаштованого суспільства:
«Чим вища явка, тим гірше для більшовиків і фашистів. Це добрі новини!» — наголосили активісти.

За даними виборчих комісій, на сході Чехії участь сягнула понад 70 відсотків, у Празі — між 60 і 70 відсотками, а в окремих міських районах навіть більше. На дільницях у п’ятницю утворювалися черги, а на закордонних дільницях, зокрема на посольствах Чехії, зафіксовано підвищену активність виборців.

Празьке «виборче шаленство»

Празький сайт новин PrahaIN назвав ситуацію у столиці «виборчим шаленством» і зазначив, що така явка є поганою новиною для Андрея Бабіша, який раніше неодноразово виступав із ворожими заявами щодо українців і європейського курсу Чехії.

Ракушан: “Надія зростає щохвилини”

Міністр внутрішніх справ і голова партії STAN Віт Ракушан написав у соцмережах:
«Читаю сотні повідомлень від людей, які змінили думку — вирішили голосувати за Starosty або інших демократів. Надія зростає щохвилини. Це наша країна, наше майбутнє, наша демократія — не дозволимо її відібрати!»

Коли оголосять результати

Після закриття виборчих дільниць комісії розпочнуть ручний підрахунок голосів. Попередні результати очікуються увечері 4 жовтня, а остаточні підсумки виборів — до неділі, 5 жовтня.

Ці вибори можуть визначити не лише новий склад парламенту, а й політичний курс Чехії щодо ключових питань — від підтримки України до збереження демократичного напряму розвитку. Для українців, які живуть у Чехії, це сигнал надії: країна, що дала їм прихисток, може знову підтвердити свою прихильність до свободи й європейських цінностей.

Як зазначила керівниця Українського центру в Брно Ільнара Дудаш, існують побоювання, що прихід до влади популістів чи сил, налаштованих на зближення з Росією, може позначитися як на підтримці України, так і на ставленні до майже 400 тисяч українських біженців у країні.

Водночас, за оцінкою нашого аналітика Юрія Ключівського, навіть у разі перемоги опозиції радикальний перегляд статусу українців малоймовірний через дію європейських директив. Однак політичний курс Праги щодо війни Росії проти України та євроатлантичних перспектив Києва може істотно залежати від складу нового уряду.

Фото: Český rozhlas