Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель 3 червня виступила в Празі, де презентувала свої мемуари «Свобода» і відповіла на низку запитань — зокрема, про свою політику щодо Росії та ставлення до війни в Україні.
Публіка уважно слухала і чекала на те, чи визнає Меркель свої помилки. Та цього не сталося.
Була дипломатія — не було війни?
Серед українців політику Меркель часто називають однією з причин, чому Росія отримала змогу готуватись до повномасштабної війни: саме вона у 2008 році виступила проти вступу України до НАТО, наполягала на будівництві газопроводу Nord Stream 2, а також утримувалася від постачання зброї Києву.
На згадку про ці кроки, включно з відомими словами президента Володимира Зеленського про те, що трагедія у Бучі стала результатом «обережної політики» Меркель, колишня канцлерка відповіла: вона не шкодує про свої рішення — лише визнає, що Німеччина мала б раніше підвищити витрати на оборону.
За її словами, дипломатичні зусилля і спроби вести переговори з Путіним відтермінували вторгнення у той час, коли Україна ще не була готова до спротиву. «Це дало їй час», — наголосила вона.
Мінські угоди — час на підготовку?
Ангела Меркель також прокоментувала Мінські угоди, які були укладені після початку війни на Донбасі. Вона назвала їх неідеальними, але такими, що «дали Україні час» підготуватись до війни.
«Без цього часу вона не змогла би дати відсіч під час першої російської атаки», — сказала вона на сцені празького залу Lucerna, де пройшла зустріч із публікою, організована чеським журналом Respekt.
Про ЄС, Трампа і демократію
Окрім України, Меркель порушила й інші важливі теми: єдність Європейського Союзу, загрози з боку Росії та Китаю, соціальні мережі й штучний інтелект.
Вона закликала європейські країни діяти спільно, особливо у переговорах зі США, і виступати з єдиною позицією, а не індивідуально. Лише тоді, вважає вона, ЄС зможе залишатись вагомим гравцем на світовій арені.
На запитання про Дональда Трампа вона зауважила, що той «розуміє лише перемогу або поразку», і саме тому Європа має діяти рішуче й без страху.
Про біженців і Чехію — з гірчинкою
Частину виступу ексканцлерка присвятила спогадам про біженську кризу в ЄС 2015 року*. Вона нагадала, як в одну ніч відкрила кордон для людей, які застрягли в Угорщині, і заявила, що не шкодує про це рішення.
Натомість з жалем згадала, що країни Центральної Європи — зокрема Чехія — тоді відмовилися допомогти у розподілі біженців: «Ми просили дуже мало. І були здивовані жорсткою відмовою».
*Біженська криза 2015 року в ЄС — масовий наплив понад мільйона мігрантів і біженців, переважно з Сирії, Афганістану й Африки, до країн Європейського Союзу. Люди втікали від війни, репресій і злиднів, перетинаючи Середземне море або Балкани. Кульмінацією стало рішення Ангели Меркель відкрити кордони Німеччини, що викликало як захоплення, так і політичну напругу в Європі.
«Слухати і не керуватись ненавистю»
Завершуючи виступ, Меркель закликала молодь більше залучатися до політики — але не повторювати її помилок. Вона зізналася, що часто не відповідала прямо, і тепер шкодує, що її інтерв’ю іноді було важко слухати.
Вона підкреслила, що демократія не є гарантованою назавжди: «У 1990 році ми думали, що демократія перемогла. Але тепер бачимо: за неї знову треба боротися».
В кінці вечора Ангела Меркель попрощалася з чеською публікою чеською мовою.
Фото: видання Týdeník Respekt