19 вересня 2025 року в Ланах урочисто відкрили таємничий конверт, який десятиліттями зберігався в Національному архіві й вважався посланням із останніми словами першого президента Чехословаччини Томаша Ґарріґа Масарика.
Увага! Щоб не пропустити важливі новини, слідкуйте за нами у Телеграмі та Фейсбуці
Подію транслювало Чеське радіо, на відкритті були президент Чехії Петр Павел, члени родини Масарика та історики.
Трансляція
Хто такий Томаш Ґарріґ Масарик
Масарик (1850–1937) — філософ, політик і перший президент Чехословаччини (1918–1935). Його вважають «батьком-засновником» незалежної держави, яка постала після Першої світової війни. Він виступав за демократію, права людини, рівність націй і був моральним авторитетом свого часу. Для чехів і словаків Масарик став символом свободи та державності, а його спадок і сьогодні вважається фундаментом чеської демократії.
Що містив документ
Історикиня Дагмар Гайкова з Масарикового інституту та архіву Академії наук зачитала текст, написаний рукою Яна Масарика, сина президента. У ньому зафіксовано слова:
«Я хворий, серйозно хворий, це кінець, але я не боюся. Ви будете продовжувати роботу, але мусите бути обережними… Я нездатний».
У тексті він торкнувся питання німецького населення. Також згадав словацького політика Андрея Глинку, назвавши його «дурнем», який «пішов у союз із мадярами».
Про дурнів
«Якщо люди неосвічені й дурні, тут багато не зробиш», — зацитувала одну з думок Масарика історикиня.
«Люди охоче залишаються дурними, але не робіть їм це занадто простим. Сперечайтеся й дискутуйте з ними», — процитувала також вона.
Масарик також залишив настанови щодо власного похорону.
Більшість запису зроблена англійською мовою — саме такою Масарик часто користувався наприкінці життя, після інсультів, адже це була мова його дружини.
Чи це справді останні слова?
Попри багаторічні очікування, вчені зазначили: документ, ймовірно, походить не з 1937 року, коли Масарик помер, а з 1934-го, коли його здоров’я теж різко погіршилося. Це означає, що запис відображає важливі роздуми президента, але не є буквальними останніми словами перед смертю.
Довгий шлях конверта
Після смерті Масарика запис зберігав Ян Масарик. Згодом конверт опинився у його секретаря Луміра Соукупа, потрапив до Шотландії, потім — до Франції. Лише після Оксамитової революції сім’я Соукупа повернула документ до Чехії. У 2005 році секретар Антонін Сум здав його до Національного архіву із забороною відкривати протягом 20 років.
Родинна та суспільна реакція
На відкритті був присутній правнук президента Томаш Котік. Він наголосив, що головне з послання Масарика — жити чесно і захищати демократію. Його сестра, правнучка Шарлотта Котікова, яка не змогла приїхати зі стану здоров’я, зазначила: «Ми всі дуже цікаві, бо хочемо зрозуміти, що відбувалося в думках людини, яка мислила так чітко, а наприкінці життя відчувала відхід».
Символічна подія
Відкриття конверта стало для чехів історичним моментом — адже його зміст залишався таємницею протягом 88 років від смерті Масарика. Це ще раз нагадало суспільству про спадок президента-визволителя, який заклав основи демократії та державності Чехословаччини.
Фото: Český rozhlas