19 вересня 2025 року в Ланах урочисто відкрили таємничий конверт, який десятиліттями зберігався в Національному архіві й вважався посланням із останніми словами першого президента Чехословаччини Томаша Ґарріґа Масарика.
Увага! Щоб не пропустити важливі новини, слідкуйте за нами у Телеграмі та Фейсбуці
Подію транслювало Чеське радіо, на відкритті були президент Чехії Петр Павел, члени родини Масарика та історики.
Трансляція
Хто такий Томаш Ґарріґ Масарик
Масарик (1850–1937) — філософ, політик і перший президент Чехословаччини (1918–1935). Його вважають «батьком-засновником» незалежної держави, яка постала після Першої світової війни. Він виступав за демократію, права людини, рівність націй і був моральним авторитетом свого часу. Для чехів і словаків Масарик став символом свободи та державності, а його спадок і сьогодні вважається фундаментом чеської демократії.
Що містив документ
Історикиня Дагмар Гайкова з Масарикового інституту та архіву Академії наук зачитала текст, написаний рукою Яна Масарика, сина президента. У ньому зафіксовано слова:
«Я хворий, серйозно хворий, це кінець, але я не боюся. Ви будете продовжувати роботу, але мусите бути обережними… Я нездатний».
У тексті він торкнувся питання німецького населення. Також згадав словацького політика Андрея Глинку, назвавши його «дурнем», який «пішов у союз із мадярами».
Про дурнів
«Якщо люди неосвічені й дурні, тут багато не зробиш», — зацитувала одну з думок Масарика історикиня.
«Люди охоче залишаються дурними, але не робіть їм це занадто простим. Сперечайтеся й дискутуйте з ними», — процитувала також вона.
Масарик також залишив настанови щодо власного похорону.
Більшість запису зроблена англійською мовою — саме такою Масарик часто користувався наприкінці життя, після інсультів, адже це була мова його дружини.
Чи це справді останні слова?
Попри багаторічні очікування, вчені зазначили: документ, ймовірно, походить не з 1937 року, коли Масарик помер, а з 1934-го, коли його здоров’я теж різко погіршилося. Це означає, що запис відображає важливі роздуми президента, але не є буквальними останніми словами перед смертю.
Довгий шлях конверта
Після смерті Масарика запис зберігав Ян Масарик. Згодом конверт опинився у його секретаря Луміра Соукупа, потрапив до Шотландії, потім — до Франції. Лише після Оксамитової революції сім’я Соукупа повернула документ до Чехії. У 2005 році секретар Антонін Сум здав його до Національного архіву із забороною відкривати протягом 20 років.
Реакція родини
На відкритті був присутній правнук президента Томаш Котік. Він наголосив, що головне з послання Масарика — жити чесно і захищати демократію. Його сестра, правнучка Шарлотта Котікова, яка не змогла приїхати зі стану здоров’я, зазначила: «Нам всім дуже цікаво, бо хочемо зрозуміти, що відбувалося в думках людини, яка мислила так чітко, а наприкінці життя відчувала відхід».
Символічна подія
Відкриття конверта стало для чехів історичним моментом — адже його зміст залишався таємницею протягом 88 років від смерті Масарика. Це ще раз нагадало суспільству про спадок президента-визволителя, який заклав основи демократії та державності Чехословаччини.
Фото: Český rozhlas