Договір оренди житла в Чехії обов’язково має містити дані про термін дії, персональні дані власника та інші пункти. Розповідаємо, на що варто звернути увагу.

Договір оренди (Najemni smlouva) – це домовленість двох сторін, за якою орендодавець надає або зобов’язується надати орендареві майно у користування за плату на певний строк.

Як повідомили в організації IOM, договір оренди має включати:

– Персональні дані орендодавця та орендаря, включно з їхніми адресами.

– Термін дії договору (від-до).

– Предмет договору: ідентифікація житла, включаючи розмір квартири або будинку.

– Точна сума орендної плати за місяць.

– До якого числа треба сплачувати оренду (наприклад, до 15 числа попереднього або поточного місяця).

– Спосіб оплати (наприклад, номер банківського рахунку).

– Cума депозиту (kauce).

– Плата за послуги (platby za služby).

– Плата за електронерегію, газ та воду (іноді орендар має укласти власні договори безпосередньо з постачальниками).

– Умови розірвання договору оренди (за скільки має попередити про те, що з’їзжає і т.д).

Окрім цього, в договорі вказується договірна неустойка (smluvni pokuta). Це сума, яку сплачує орендар у випадку порушення умов договору. Наприклад, в разі заподіяння шкоди житлу у великих розмірах, несвоєчасної оплати оренди чи передачі житла після закінчення строку оренди і т.д. Важливо зазначити, що договір оренди укладається в разі, якщо людина орендує квартиру, будинок, або кімнату в квартирі.

Однак якщо йдеться про гуртожиток, готель, або пансіон, то укладається договір на проживання (smlouva o ubytování).