Нардеп Деркач опублікував розмову нібито Путіна та Порошенка. За словами Деркача, розмова відбулася 30 квітня 2015 року. Через два місяці після трагедії в Дебальцеве.
Прессекретар президента РФ Дмітрій Пєсков відмовився коментувати публікацію запису телефонної розмови, яка відбулася у квітні 2015 року. У партії Порошенка назвали опубліковану розмову фейком та фальсифікацією, – пише Укрправда
Думки українців розділились: одні не вірять в те, що на запису саме президенти та вважають його пранком. Інші знаходять підтвердження своїм поганим здогадкам у недовірі Порошенкові.
Українська правда розшифрувала запис цієї розмови людей із голосами схожими на голоси Путіна і Порошенка:
Порошенко: Я думаю, що це в інтересах обох сторін. Тим паче, я буду з вами відвертим, у наших західних партнерів проект миротворців великого ентузіазму не викликає. Вони вважають, що це російська пастка для мене.
Путін: Так ви мені говорили. Ну, нехай Лавров із Клімкіним це обговорюють.
Порошенко: Дасте йому, якщо можна, відповідні вказівки
Путін: Він знає, я уже дав.
Порошенко: Він тоді, коли приїхав в Берлін (сміється) – це було максимально неконструктивно. Тому вони до миротворців навіть не дійшли, відверто кажучи. Тому…
Путін: Ну, так. Ну, я йому сьогодні сказав про це. Він знає.
Порошенко: Ну, чудово тоді. І остання позиція. Я, дійсно, готовий подивитися і подумати щодо якихось економічних перспектив, тому що там ситуація правда дуже хрінова.
Путін: Я не зрозумів, по яким таким?
Порошенко: По економічним, тому що там ситуація, правда, дуже важка і вона переходить у неповоротні речі. Тому, я думаю, що і економіку також можна буде проглянути і робочій групі, і під час зустрічі з Івановим. І остання позиція, зазвичай, це просто рекомендація. Для того, щоб ефективно готувалися повноцінні Мінські тристоронні контактні групи наші колеги, мається на увазі, Хайді, Кучма з Демченко і представник Росії збиралися і планували порядок денний, планували проекти рішень, пропозицій і тд.
Я вважаю, що було б доцільно, якщо буде, як кажуть по-українськи “Якщо буде ваша ласка”, якщо буде бажання, може приїде цей представник до Києва тристоронньої контактної групи. Вони б у Хайді зустрілися там в місії ОБСЄ. І поки вони…
Путін: Наш представник?
Порошенко: Так, так.
Путін: Напевно, чому б і ні? Я скажу зараз про це Лаврову. Я не розумію, чому він відмовляється.
Порошенко: Ні-ні. Ну, наші ж його знають, поки просто не встановлено ніяких діалогів. Тому нехай приїдуть, познайомляться і опрацюють сценарій Мінська, бо я вважаю, що ми з Мінська з пустими руками виходити не маємо. Бажано, щоб там уже були конкретні позиції, які приведуть до ефективного результату. Десь так. Ще раз, дякую вам. З наступающим, я не знаю, раніше називалося Міжнародним днем солідарності трудящих, тому не знаю, в Росії змінили цю назву чи ні. Ми поки стару залишили.
Путін: Та, хрін його знає (сміється).
Порошенко: (сміється) Ясно. Ми з вами люди трудящі, може і до солідарності дійдемо.
Путін: Офіційно називається він у нас – Свято весни і праці, ось як.
Порошенко: От так от. Романтично.
Путін: Завтра буду вручати, ми відновили медалі “Героїв праці”.
Порошенко: Цікаво. Я буду завтра ветеранам вручати “70-річчя Перемоги”.
Путін: Завтра?
Порошенко: Ми зберемося, щоб вони встигли доїхати до регіонів, зробити там. Завтра буде перша партія.
Путін: Як у вас всередині? Справляєтеся з усім?
Порошенко: Справляюся. Чим далі – тим легше, тому що вже вибудовується якась вертикаль. Тому що, коли я прийшов, вертикалі не було – було не просто. Але політичну стабілізацію, звичайно, в умовах економічних проблем, м’яко кажучи, вибудовувати зовсім не просто.
Але, я вам можу сказати, що довгої черги бажаючих (сміється) на посаду українського президента не спостерігається.
Путін: Даремно ви так думаєте. Україна – це цікава і красива країна.
Порошенко: Ну, так я пишаюся тим. Принаймні, я пишаюся тим, що у мене рейтинг підтримки і довіри не падає.
Путін: Ну слава Богу. Це дуже важливо, щоб люди довіряли. Найголовніше.
Порошенко: Це ключове. Добре, Володимиру Володимировичу. Тисну руку. Велике спасибі.
Путін: Обіймаю. До побачення, давайте.