Киянка Олена Сінчук приїхала до Чехії на початку березня 2022 року зі своїм сином Артемом. Рішення виїзду прийняли після кількох днів на дачі, де родина переховувалася з перших днів війни.
Як і більшість біженців, Олена із сином приїхали до Праги спочатку просто на вокзал. У них не було рідних чи знайомих у цій країні. Їм допомогли волонтери, які скерували сім’ю до Конгрес-центру, де з перших днів війни Чехія приймала біженців. Відтак чеська влада підшукала для українців гуртожиток у Празі, де вони оселилися на перший час.
“Жалітися не було на що, – розповідає пані Олена, – у нас була власна кімната та навіть кухонний куток. І загалом гуртожиток був покращеного типу.
В Україні у жінки залишився чоловік та старший син Олексій, який воює з початку війни в 3 Штурмовій бригаді. Хлопець вже нагороджений Орденом Золотого Хреста.
У Чехії Олена не мала права на відчай і зрозуміла, що головне в новій країні – це вивчити мову. Вона пояснила це і своєму синові Артему, якому на той момент виповнилося 16 років. Відтак сім’я взялася за інтенсивне вивчення чеської мови.
Мовний бар’єр
Артем через перекладач написав листи чеською та англійською мовами у всі чеські вищі навчальні заклади, де розповів свою історію та повідомив, що потребує вивчення чеської мови для подальшого вступу до вузу. Відповідь прийшла з Південночеського університету, який запросив його на курс вивчення чеської мови. Завдяки цим курсам Артем зміг вступити до Карлового університету.
“На співбесіді його запитали: як же ти так добре розмовляєш чеською? Артем відповів, що вже чотири місяці щодня інтенсивно вчить мову”, – розповідає Олена. Вони з сином ведуть власні словники, де записують слова за категоріями: “Моя сім’я”, “Робота”, “Хобі”, “Спорт” і т.д. По закінченні курсів Артем отримав сертифікат рівня В1. Наразі він вже перейшов на третій курс Карлового університету.
Сама Олена також інтенсивно вивчала чеську. Вона почала з державних курсів, які їй надав празький муніципалітет. Крім того, Олена активно слухала пісні чеською мовою та дивилася фільми. Вона поділилася лайфхаком – користувалася не звичайним Google-перекладачем, а додатком, розробленим студентами Карлового університету спеціально для українців. За її словами, цей додаток має зручніший і точніший переклад на чеську мову.
Пізніше Олена самостійно оплатила піврічний курс у Карловому університеті.
Що з роботою
Від самого приїзду пані Олена, яка має дві вищі освіти – юридичну та педагогічну, зрозуміла, що потрібно якось нострифікуватися. “Я пробувала піти на прибирання, як більшість українок тоді, одного разу мила посуд в закладі харчування. Але я зрозуміла, що це не моє, що я так не можу”.
Після цього Олена нострифікувала свій педагогічний диплом та почала працювати в школі. Туди жінку прийняли асистентом для українських дітей. Але потроху, разом з дітьми вивчаючи чеську, відвідуючи курси та вкладаючи багато зусиль у самостійне вивчення мови, Олена підняла свій рівень чеської. Її почали ставити на заміну вчителів у класи до чеських учнів. На таких замінах вона вже викладала чеською різноманітні предмети, зокрема фізику та математику. Зрештою, школа хоче запропонувати їй контракт універсального асистента.
Крім того, Олена надає правові та соціальні консультації, веде дитячий творчий гурток та навчальні семінари в громадському центрі Яблічков.
Працює і Артем
Спочатку хлопець підробляв у службі доставки Bolt, де велосипедом розвозив людям замовлення із ресторанів. А тепер, маючи високий рівень чеської мови, Артем встигає вчитися в університеті та на пів ставки працювати адміністративним менеджером у міжнародній організації.
Плани на майбутнє
Будучи в Україні успішною юристкою, пані Олена й зараз отримує запрошення повернутися до Києва на престижні посади. Однак, поки молодший син вчиться в Празі, Олена хоче знаходитися поруч. “ Я не знаю, що буде далі, життя покаже. Звісно, хотілося б повернутися, мій старший син воює, – каже Олена. Але як буде далі, ніхто не знає” – розповідає жінка. Втім, слова її звучать з силою та оптимізмом.
Загалом, в розмові Олена випромінює впевненість та віру у власні сили. “Я вважаю, що я стресостійка людина. Так, були дуже складні моменти. Як і всім людям, на початку мені було страшно помилитися, заговорити чеською на людях. Але треба перебороти свій страх!”. – закликає Олена.
Жінка радить тим українкам, які хочуть практикуватися чеською з чехами, виробити свій внутрішній план. “Спочатку потрібно перекласти власні слова, те, що ви хочете сказати. І прослухати, як це звучить, яка має бути вимова, повторити вслух кілька разів”. Якщо на практиці чехи відповідатимуть швидко, так, що ви не встигатимете зрозуміти, Олена закликає не соромитися та просити повторити повільніше.
Олена Сінчук зазначає, що багато її знайомих біженок досі продовжують працювати на низькокваліфікованих посадах. “Вони кажуть, що в них немає часу на вивчення мови, бо вони багато працюють. Я їх розумію.” – каже жінка. – “ Але хочу сказати, що перш за все потрібно мати сильне бажання вивчити мову. Тоді знайдуться можливості зробити це безкоштовно. Дорогу здолає той, хто йде”.
Більше інформації ви знайдете на сторінці “Допомога для громадян України та їх роботодавців” (uradprace.cz) або зверніться до Спеціалістів з роботи з іноземцями, список яких є тут: cizinci.cz. Не хвилюйтеся, якщо ви не говорите чеською, вони забезпечать переклад.
Важливу інформацію для вашого перебування та працевлаштування ви також знайдете в додатку Smart Migration, який можна встановити на телефон. Завантажте мобільний додаток Smart Migration (cizinci.cz).
Громада створює публікації в рамках Проекту EURES+3Z Up! (рег. номер CZ.03.01.04/00/22_002/0000170), який співфінансується з Європейського соціального фонду плюс в рамках Операційної програми Зайнятість плюс та державного бюджету Чеської Республіки.