3–4 жовтня у Чеській Республіці відбудуться чергові вибори до нижньої палати парламенту — Палати депутатів. Вона складається з 200 членів, які обираються на 4 роки за пропорційною системою.
Прохідним бар’єром до парламенту є 5% голосів виборців для кожної політичної сили, 8% — для союзу двох партій і 11% — у разі коаліції з трьох і більше партій.
Увага! Щоб не пропустити важливі новини, слідкуйте за нами у Телеграмі та Фейсбуці
Українці та право голосу
Більшість громадян України, які з різних причин опинилися в цій центральноєвропейській країні, не мають права голосу та не братимуть участі у виборах цього року. Водночас для тих українців, які вже отримали чеське громадянство, участь у голосуванні цілком реальна й має значення — насамперед у контексті подальшої підтримки воюючої України та допомоги біженцям.
Вишеградська група і зміна ставлення до України
За понад 3,5 року кривавої війни ставлення сусідніх держав — Польщі, Словаччини, Угорщини та Чехії, які вже 35 років співпрацюють у форматі Вишеградської групи (V4), суттєво змінилося. Через тривалу російсько-українську війну в цих країнах відбулися внутрішньополітичні зсуви, пов’язані з економічними та соціальними проблемами.
В Угорщині після виборів 2022 року при владі залишилися політики, які послідовно блокують підтримку України. У Словаччині та Польщі вибори 2023 та 2025 років принесли до влади нові політичні еліти з більш критичними позиціями щодо Києва. У результаті відносини України з країнами V4 значно ускладнилися, і лише Чехія зберігає роль беззаперечного союзника.
Громадська думка у Чехії та сусідів
Ставлення суспільства в країнах V4 різне. Чехи найменше підтримують швидкий вступ України до ЄС (лише 26%) і часто вважають біженців тягарем. Водночас більшість чехів — 58% — загалом підтримують євроінтеграцію України, тоді як 25% висловлюються проти.
У питанні членства в НАТО чеське суспільство поділене: 41% підтримують вступ України, приблизно стільки ж — проти. Для порівняння, у Словаччині лише 42% вважають Росію винною у війні, в Угорщині — 40%. У цих двох країнах значна частина людей схильна покладати провину на Захід.
Політичні прогнози та ризики
Найбільше українців цікавить питання: як результати виборів 2025 року, де, за опитуваннями, лідирує опозиція, можуть вплинути на відносини Чехії з Україною та статус українських біженців.
Чинна влада і президент Петр Павел відверто підтримують європейську та євроатлантичну перспективу України. Однак частина опозиції висловлюється різко критично. Лідерка руху Stačilo заявила, що вступ України до НАТО означатиме «третю світову війну». Андрій Бабіш (ANO) називає членство України в ЄС і НАТО «нереалістичним». Томіо Окамура (SPD) прямо обіцяє припинити допомогу Україні та переглянути статус усіх українців, які перебувають у Чехії.
Позиція Чехії
Попри скептичні голоси, Чехія залишається останньою з країн V4, яка чітко позиціонує себе союзником України. Президент Петр Павел у березні 2025 року заявив: «Україна — частина європейської родини, і її майбутнє членство в НАТО не може бути поставлене під сумнів».
У бюджеті Чехії на 2026 рік передбачено 1 млрд крон на підтримку України — удвічі більше, ніж у попередні роки. Водночас, навіть якщо опозиція переможе, змінити статус українських біженців у Чехії неможливо без порушення директив ЄС. Директива про тимчасовий захист діє щонайменше до 4 березня 2027 року.
Блог інформаційного аналітика Юрія Ключівського для Gromada.cz