Оксана Соловйова з Києва та Олена Друзь з Дніпра вже втретє зустрічають Великдень не вдома, а в Чехії.
Після початку повномасштабної війни жінки переїхали до Чехії, де нині мешкають у Тепліце. Тут вони вже втретє святкують Великдень — але, як розповіли чеським журналістам, відчуття зовсім інші. Репортаж опублікувало видання Novinky.cz.
В Україні — глибоко релігійне свято, у Чехії — весняна традиція
Українці готуються до Великодня за тиждень: у Чистий четвер прибирають, прикрашають оселю, а вранці всі купаються під проточною водою — щоб, за повір’ям, змити гріхи та хвороби. На Велику п’ятницю йдуть на службу. У суботу — день тиші, який завершується нічним богослужінням.
“Ми співаємо Всеношну — це особлива літургія з духовними піснями, яка триває всю ніч”, — пояснює Оксана, яка до війни очолювала театр у Києві. На відміну від цього, як зазначають жінки, в Чехії Великдень сприймається насамперед як свято весни, з меншим акцентом на релігійному змісті.
Помлáзка і поливання водою
Жінки з подивом відкрили для себе чеську традицію помлáзки — коли хлопці у Великодній понеділок шмагають дівчат лозою. В Україні цього немає, але є “поливаний понеділок”, коли люди обливають одне одного водою. У Чехії ж поливання водою не практикується.
Є також Вербна неділя, під час якої жінки легко шмагають себе вербовими гілочками для очищення. “Шмагання жінок і дівчат помлáзкою — це цікаво, це мені тут подобається найбільше”, — з усмішкою каже Оксана.
Освячена їжа — для нужденних
Ще одна українська традиція — після Великодня відвідувати могили рідних, залишаючи освячену їжу. Її можуть забрати нужденні, і це вважається добрим вчинком. У Чехії такої традиції немає.
Розчарування у Трампі і жорсткі оцінки
Жінки не впевнені, чи зможуть знову зустріти Великдень вдома. Їх розчарувала позиція нового президента США Дональда Трампа. “Йому йдеться лише про бізнес”, — вважає Олена.
Оксана ж переконана, що без підтримки Заходу Україна протримається ще максимум два роки. Вона вважає, що навіть якщо настане тимчасове перемир’я, Путін знову нападе: “Його мета — знищити українську націю. Якщо Україну здадуть, Росія не зупиниться”.
“З терористами не домовляються про мир — їх треба знищувати”, — додає Олена.
У Чехії добре, але серце — вдома
Оксана нині працює у центрі гуманітарної допомоги психологом, Олена перенесла операцію та шукає роботу. Вони кажуть, що більшість чехів ставляться до українців доброзичливо. Негатив — рідкість і переважно з боку старшого покоління.
«Особливо це стосується людей похилого віку, які з незрозумілих мені причин перебувають на боці Росії. Але переважна більшість місцевих мешканців почуваються добре і не мають з нами проблем», — каже Олена.
Чи повернуться після війни — ще не вирішили. “Душа хоче додому, але тут я вже пустила коріння”, — каже Олена. Оксана ж розмірковує: її чоловік досі живе в Києві, і їхнє майбутнє ще не визначене.
Нагадаємо, раніше ми писали: Час плести помлазки та фарбувати яйця. Біла субота в Чехії – ввечері до церкви
Фото: Novinky.cz